Ей, чуваки и чувихи! Это я, рэпер на районе, закладки в каждом кармане!
Было это несколько лет назад, когда я еще только вцепился в игру наркотиков. Я всегда мечтал быть номер 1, быть вмазанным, но деньги были всегда проблемой. Однако, все изменилось в тот день, когда я встретил продавца наркотиков, которого звали Кайл. Он был настоящим бандитом, но при этом неплохо впаривал свой товар.
Однажды, Кайл сказал мне, что у него появился новый гандж, которого не было на нашем районе раньше. Я сразу заинтересовался и спросил, сколько это стоит. Он ухмыльнулся и сказал, что для меня будет специальная цена, так как я его верный клиент.
Я сразу же согласился и дал ему все деньги, что у меня были. Кайл сунул мне пакетик с гашишем и предупредил, чтобы я не замочился сразу, а проявил ум и осторожность. Я пообещал ему, что буду держать руку на пульсе и не сделаю глупостей.
Итак, вот я с этим пакетиком гашиша в руках, чувствуя себя настоящим крутым парнем. Я пошел домой и аккуратно спрятал свою закладку. На следующий день решил покурить немного ганджа и почувствовать вкус свободы. Было трудно сдержаться, но я собрался с мыслями и начал свой ритуал.
Когда гашиш впитался в мои легкие, я почувствовал себя настоящим королем. Все страхи, проблемы и сомнения улетучились, оставив место только свободе и независимости. Я стал смелым, уверенным и готовым покорить весь мир. Все нарики вокруг меня показались маленькими и ничтожными.
Я устроил настоящую вечеринку у себя дома, пригласил всех своих друзей и даже незнакомых людей. Мы курили гашиш до утра, танцевали, поились, распевали свои рэпы. Наши сознания слились воедино, создавая нереальную атмосферу свободы и безумия.
Но со временем, гандж перестал приносить мне такие сильные ощущения. Я понял, что нужно что-то сильнее, что-то, что позволит мне почувствовать себя еще более могущественным. Я снова обратился к Кайлу и спросил, что он может мне предложить. Он улыбнулся и вытащил из кармана свой номер 1 - кокаин.
Цена была высокой, но я уже не мог сдерживаться. Я дал Кайлу все деньги, что у меня были, и получил свою порцию счастья. В тот раз, я решил не тратить время на вдохновение, а сразу же принялся замочиться. Вскоре, мое тело наполнилось силой, а разум пронизала ярость. Я стал непобедимым, бессмертным героем своих улиц.
| Кокаин |
Гашиш |
| Шкварится! |
Колбасить! |
| Мощь и энергия |
Спокойствие и расслабление |
Безумие и безрассудство |
Мир и гармония |
Но, как говорят, "кому суждено на койке лежать, тот не утром проснется". Мои деньги быстро исчезли, оставив за собой лишь пустую картонную коробку. Но я не мог отказаться от своей свободы и независимости.
Я стал искать новые способы заработка денег, чтобы продолжить свою игру. Вся моя жизнь превратилась в борьбу за тот кайф и экстаз, которые приносили мне наркотики.
Конечно, это было нелегко. Я прошел через горы испытаний и трудностей, но ни разу не сдался. Я нашел новых друзей, которые поддержали меня, и новые цели, которые дают мне силы двигаться вперед.
Сегодня я стою на сцене, рэпер на районе, но уже не тот, кто был раньше. Замочитесь своими мечтами, своими целями и достижениями.
Вступление:
Ёу, народ! Всем привет от васего лучшего наркошки. Хочу сегодня поделиться своей крутой историей о том, как я купила амфетамин и придумала фишку, чтобы отмазаться от ЕГЭ. Понимаю, что это не самая благородная история, но кто сказал, что я живу по правилам общества? В общем, хватайте попкорн, друзья, и готовьтесь к рассказу.
Закладки и через нос:
Вот так получилось, что мой лучший приятель Гаррик, который тусит в местной школе наркоманов, обнаружил новую закладку. Называется она "Абракадабра", и слышать о ней все поискухи. Говорят, что с ней ты взлетаешь на столько, что лопата с тишкой покажутся скучной игрушкой. И да, если кто не в курсе, лопата - это ложка, а тишка - футболка. В общем, Гаррик со мной поделился своей находкой, и я была на седьмом небе от радости.
Гаррик и скамить:
Но вот беда, деньжат у меня на закладки не было. Решила я заглянуть в свой запасной мешок, где копилась копейка на черный день. Кстати, у нас такое в нарко-мире называется "горшочек". В общем, оказалось, что там было только три копейки и пустой пакет от чипсов. Бедность, да не позор - сказала я себе и отправилась к своему старому другу, Мишке, чтобы попытаться его скамить. Мишка работал в бульбуляторе-магазине, где продавались электронные сигареты и прочие приблуды. Я давно знала, что Мишка тащится от гаррика, поэтому решила использовать эту информацию в своих целях.
Бульбулятор и тишка:
Пришла я к Мишке в магазин, и он сразу понял, почему я пришла. Я решила не тратить время на пустую болтовню и выложила ему свою идею. Он согласился помочь, но лишь в обмен на мою любимую новую тишку. Соглашаться или нет? Ну конечно, что да! Я давно за ней соскучилась, а тут такая возможность совместить приятное с полезным.
Как я купила амфетамин:
Появился Мишка со своей добычей - амфетамином. Говорят, он тебя быстро бодрит и разгоняет, как бурный вихрь. В моей голове сразу возникли планы, как его использовать. Но прежде чем приступить к действиям, я решила проверить этот снюс на нашем товарище по школе. Кстати, его тут все называют Лопата, и не без причины. В общем, Лопату мы знали, как настоящего дерзкого жулика, который всегда крутился в опасных кругах.
Не сдавать ЕГЭ:
Смысля Гаррика и Лопаты вместе, мы решили, что лучший вариант использования амфетамина - это не сдавать ЕГЭ. Какой еще мотив нужен наркоману? Закончить школу, учиться дальше, офисная работа... Это же звучит как самая большая тюрьма для нас, душевно одичавших ребят. Поэтому мы соорудили план, как обмануть всех своим преподавателям.
Заключение:
Вот так я купила амфетамин и придумала способ, как не сдавать ЕГЭ. И хотя многие могут считать нас какими-то балбесами или бездельниками, мы просто ищем свой путь в этой жизни. Ведь каждый из нас хочет быть счастливым, даже если это счастье приходит в наркотической форме. Так что, друзья, не судите нас строго и помните, что мы все лишь люди, которые ищут свое место под солнцем. Peace!
Ярокий вечір, як заскочив на закладки по Большій Васильківській. Місце було запрошливе, анаша лежала на поверхні, мов тоненький снігокатанка, що гріла мої душу та мозок. Її радості неможливо зіміряти, лише довіршувати. Цілий день чекав на цю хвилю, на цей кайф, коли мій організм знову схоплюватиме бурхливий танець з прекрасною МДМА.
Усе почалося, коли я дізнався про нову партію, яка з'явилася у нашому місті. Звістка про цю чудову речовину розлетілася швидше, ніж шмыгання твого дідька по вулиці. І ось, я вже добрався до останнього моменту: мій телефон дзвонить, іниціатором виклику є мій довірений шиз із прізвищем «Тріпер». Цей тупий сукин син вміє затрахати не на жарт!
— Ей, бруднюча, встиг биш сюди, забирай свою прописку та теревенько в машинку! — кричу я, бачачи, як він підкрадається до мене. У себе в кишені, він носить бабине серце, але молодець — робить свою справу!
Мій вірний піде на все, аби я почувався на правильній хвилі. Він підходить з похмурим виглядом, з перших слів видно, що його хтось може виллє.
— Чувак, я за тобою стежив, і підкоривши весь місцевий кафе «Табуретка», я рванувся сюди. У мене для тебе є крута покупка, на яку ти ніколи не відмовишся.
Мої очі закатилися, я знаю, що це буде знову чудове пригода. В моїй голові вже формується план, як ми з Тріпером влаштуємо охоту за пасхальними яйцями на кладовищі. Я знаю, це звучить макабрічно, але що справиш — життя наркомана не таке просте.
Слідуючого дня ми встигаємо всі підготуватися до охоти. Всі радісні, як діти з магазину з цукерками. Дехто готується на більш серйозному рівні, підтягуються і все таке. Ми виправдовуємось перед родиною, що на навчанні, але насправді знаходимося в іншому світі, і нам там кайфово!
Згідно плану, о 12 годині по обіді ми збираємося на кладовищі, де знаходиться наше таємне сховище. З кишень я достаю біле — героїн, щоб надати собі та членам команди більше енергії та витримки на охоту. Справжні наркомани знають, що героїн підносить тебе додому, а МДМА робить тебе власністю вечірки. Всі взяли чпокнутись, і тільки я ще позволяю собі одну пыряться, адже ніщо не заборонено.
Кладовище, на яке ми попадаємо, виглядає вражаюче. Старі та гіллясті дерева, під якими зненацька може виповзти зла душа. Це як незнайомці в твоїх звичних розмовах — ти навіть не помічаєш, як вона вже на тебе наступила. Ще одна пыряться, і вже маю перед собою пейзаж, який зазвучує красивими пастельними кольорами, коли скінчиться особлива священна мить, що відбувається на наших очах.
Охоту ми виконуємо, як справжні професіонали. Нам вдається знайти кілька пасхальних яєць, які ніхто не знайшов за десятиліття. Ми радіємо, як діти, отримуючи свої перші подарунки на свято.
Усе було добре, але, якщо чесно, я починаю підозрювати одного з наших членів команди. Ймовірно, хтось з них на измене. Мої думки мотаються, мов чумацький багажник, але я не готовий відчепити. Я підстриг свої довгі волосся, адже готую нову дозу МДМА, і кожен моє космічний стрижка дає мені енергію та силу.
Усі крадуться, як бандити, але я відчуваю, що це не останній поворот. Я підкрадаюся до потенційного ватажка нашої опозиції, і вимовляю ті слова, що зневірять або сповнять його довірою.
— Слухай, мій друг, я знаю, що ти на стороні світла, але я все-таки прошу вірити мені. Ми тримаємо всю нашу команду під контролем, як справжній дідусь в пансіонаті, та не дамо комусь зіпсувати нашу пригоду. Довіряй, але перевіряй.
Той погляд, що він на мене викинув, пройде в історію. Я бачу, що він згоден, але його шрами він не забуде. Однак це кешуй-ся!, ми все одно шмигаємо вперед. Нічогісінько не зупинить нас!
На другому плані знаходиться наша більшість — ми, що віримо, що наша операція вдасться, йдемо вперед і залишаємо позаду все підозри та страхи.
Героїн б'є, але МДМА робить моє тіло вічно молодим. Поєднання цих двох речовин фіксує мене на сторінці історії, де я — репера наркомана, що звивається в психоделічних танцях під свою музику.
Так, кайфувати від охоти за пасхальними яйцями на кладовищі може тільки здоровий наркоман. Відчуваєш, як кригає страх в твоєму серці, але він не знаходить виходу, бо тіло вже закручується в пастку насолоди. Все важить, але твій дух вільний.
Роздумуючи про вчинене, я зізнаюся, що наші кроки були дорогими. Але формальності, чи не так? Життя наркомана — це прожити на повну катушку, поки світ не повернеться з довгого сну.
Cвіт, дивись на нас! Ми наркомани репери, що пожираємо ночі та якнайгучніше скандуємо наші тексті — і це наша вічна доля. Її не змінити, не варто нам і шукати виправдання.
Ми випливаємо на світло, втікаємо від проблем нашого суспільства, але виростаємо дітьми нашої революції. Бо ми — воплоти змін та відмова від банального світу, де кожна мить каже тобі, що ти не можеш усе змінити. Але ми можемо і ми самі знаємо це.
Ми — репери наркомани, не зобов'язані нікому пояснювати наш світ. Ми пишемо свою музику, танцюємо на своїх закладках та шмыгаємо на своїх хвилях. І це дуже прекрасно!
А тепер, залунати з кайфу, і прощатися з тобою. Життя занадто коротке, щоб пропускати моменти, коли можна забути про все і відірватися на повну програму. Кажу це, не затримуючись — і втікаю у своє місце, де наша гордість репера наркомана переливається через краєвиди нашого хижого світу.
Всього тобі найкращого у твоєму польоті. Ми розуміємо одне одного, і це надає моїм словам сили та шкідливість. Смійся з нього, але не пішов усякий вагабунд, якого не варто взяти на серйозно. Ми всі дзвінко сміємось, але ніхто не розуміє, що наш сміх — це наша зброя, що звучить найгучніше в цій всій музиці.
Це ми, репери наркомани, не передаються перевіркам. Ми знаємо всі секрети, кожна наша закладка розповідає т